?

Log in

No account? Create an account

Предыдущие 10 | Следующие 10

15 дек, 2007

кот

Новий рік

Шановні! Хто ще не вирішив остаточно, що робитиме но Новий рік і з ким його зустрічатиме, приїздіть в Чернігів.хочется влаштувати свято... Сніг і Дід Мороз гарантований.. ну а також купа приємних враженнь, и т.д. і т.п...

16 ноя, 2007

Платочек

28 дней на Байкал, продолжение






Фото здесь http://pics.livejournal.com/iasya/
Платочек

28 дней, на Байкал и обратно

Автостопом на Байкал         

  ".... Озеро Байкал расположено на юге Восточной Сибири, на границе между Иркутской областью и Республикой Бурятия. Будучи самым глубоким из озёр, оно содержит около пятой части всей пресной воды Земли, причём очень чистой. Также Байкал отличен богатым разнообразием живой природы..."  (с) Интернет

    Вот, например, люди, живущие на Байкале, твердо уверены, что в нем около 1/3 всей пресной воды.

 

 В процессе сбора информации и поиска попутчика, выяснилось, что Байкал место не такое уж дикое и неизведанное, и каждый уважающий себя путешественник там уже бывал.

   В пору было бы придумать что-то по-екзотичней, но цель задана, надо к ней идти, и, потом, у каждого ведь свой путь. Чуть сухих фактов-   свой маршрут мы наметили через города Брянск – Орел – Тамбов – Самара  - Уфа – Екатеринбург – Тюмень – Омск – Байкал.  За Уралом вопрос как ехать уже стал не актуальным, так как дорога там одна.

        Как водится, озаботились мы и поиском спонсоров, коих нашли в магазине Адреналин г. Чернигова, на сайте которого уже давно освещаются всякие разные путешествия, в том числе и автостопные. Получив палатку и клубные футболки, почувствовали себе окончательно готовыми к поездке.

 Хотя нет.… Тут еще возник вопрос о наличии всякой возможной фототехнике, поиск камеры стал причиной небольшого Жж флеш-моба, всем было весело,  а камера была предоставлена замечательным товарищем Женей из Москвы, за что ему громадное спасибо.

Про сало.

 Конечно же, мы не могли обойтись без этого замечательного продукта, коего взяли целый килограмм и угощали им всех подряд. Продукт оказался действительно жутко полезным, собственно, первые 1600 км до Самары мы прошли исключительно на бутербродах с салом и кофе.

 Про флаг

 Да, мы взяли с собой флаг Украины, что б грело на чужбине). И кучу маленьких, сувенирных, которые раздавали в дороге и оставляли в местах ночевки. День на сборы и утром понедельника, назло всем суевериям, мы двинулись в путь.
 

 

 

             

 

  

13 окт, 2007

кот

Замальовка

Поки що початок моїх замальовок з подорожі по Україні.Проїхавши за два тижні Украйну від Києва через Ужгород до Одеси,трохи навіяло...


Львів – як завжди, європейська архітектура, дух міста. Приходить порівняння – Львів і Одеса, два міста за своєю специфічною атмосферою, що і робить їх схожими, хоч і зовсім різні по суті. Бруківка на вулицях, дворики – у Львові спокійно і прибрано ,звична білизна на мотузках, в Одесі – гучно і трохи по розгільдяйські, але та сама бруківка і та сама білизна. Це дивне відчуття мною обох цих міст важко передати словами. Чи не єдині настільки антагоністичні в усіх сферах, але такі схожі. Західна Україна, що завжди була центром усіляких націонал-патріотичних рухів та віянь. А Одеса в цьому відношенні гостро критична, бандерівців тут не люблять страшенно, хоча кожен вкладає в це слово щось своє.
Одеса – свобода і свято, Львів - велич і спокій. Львів дивує і заспокоює, Одеса теж дивує, але бентежить. Львівські кав’ярні, Гамбрінус та пиво з рибою в Одесі.
Львіські бабусі, що будуть годинами с тобою балакати і запросять на каву ледь знайомих людей. А ці яскраві одесити, що своїми порадами з будь-якого приводу достануть всіх. Останній випадок під час збирання мідій на одному з пляжів Одеси, коли зовсім не знайомий дядько годину намагався навчити нас того, що ми і так вміли. « Да Вы,молодой человек, ничего не знаете»…..

1 окт, 2007

Доля

Це ж треба, проїхату купу кілометрів автостопом по різніим дорогам. в різну пору року та доби плюсще інші різноманітні осбтавини....І потрапити в аварію на рідній трассі Е95 , по дорозі з Чернігова до Києва їдучи на рейсовому двоповерховому комфортабельному автобусі...Якійсь дурень в Сираях на лошадці без жодного вогника намагвся переїхати дорогу.. Автобус збив спочатку лошадку, а потім стовп залізобетонний. На щастя, дякуючи майстерності водія, як я гадаю, ми не перевернулись взагалі, а постраждав тільки один пасажир. Купа розбитого скла таки завдала всім клопоту.Скло ще довго витрушували з одягу, пів-години чекали на швидку. Знайшлися знов -таки люди, що гальмували, щоб сфотографувати поламаний автобус та затиснутого пасажира. До Києва поїхала далі стопом, але , по при все, водій попросив в мене грошей, не дивлячись на те, що підібрав мене біля місця аварії. буває і таке. Отакі от справи. Досі моторошно...

22 авг, 2007

кот

Из сундука вытянуто

Или: Выбитый из колеи и потому выжитый из университета и потому выживший из ума...

Или как Моня не пожелал учится...

А что он без меня?

Лишь дохлая тушка в буфете с утра!

А я приду, пивком напою,

Конспект отберу, на пару пойду,

Сдам все на 5,

Будем вместе бухать!!

Вместе и выгонят годка через три,

Нам все равно, ведь мы - ДУРАКИ!!

Дрожащей рукою на стол в деканат,

Прошу отчислить, мол сам виноват...

16 авг, 2007

Скучно

Витаю

Перебываю в каком-то странном подвешенном состоянии, это как затяжной прыжок с парашутом, но все еще есть ощущения, что земля уже близко, про это помнишь всегда. А хочется только залечь на дно, как подводная лодка, где тепло и уютно и не думать ни о чем.

9 авг, 2007

Когда мы были..

СУдак

ой.. наш сумашедший вояж подходит к концу Сижу в Судаке, сегодня неделя, как мы выехали из Киева. позади Ровно, Львов, Ужгород-Мукачево, сутки в Карпатах, Одесса и Крымммм.. теперь устало валяемся на берегу))

3 авг, 2007

Скучно

(без темы)

Ми у Львові вже другий день, за останні три дні починаючи з середи час проходить якось дуже вже бурхливо і ємоційно. Спершу традиційна зустріч старих друзів у Ровно, розпиття віски до 2ї ночі, а потім з ранковим туманом у голові поїздка у Тараканівсий форт, що поруч із Дубно. Ввечері ми вже у Львові, як воно все так швидко? Маша з Іркутська , здається, перенасичена враженнями.. Сьодні це завершилося сльозами в одній із львівських кав'ярень.. Я спантеличена і не знаю, що далі робити..

19 июл, 2007

Когда мы были..

Шматочок щастя на морі

В пятницю після роботи, вечірнім автостопом до Одеси. Встигаю на останню маршрутку до Теплодару, де вже чекає холодне пиво і ціла купа нових вражень і пригод. Знайомлюсь з ще одним ммандрівником , Ілья з Москви, який щойно повернувся с Модови і теж обрав море.
Наступного дня їдемо вештатись по Одесі, відвідуємо мій,вже улюблений кабачок на Дерибасівській.. Спека, мрію про море.. Під вечір ми вже в Затоці, торгування на базарі, скуповуємо продукти та вино і пішки по узбережжю..
Море, свіжий вітер, усміхнені люди, усміхнена я..
Ввечері йдемо в народ, вештаємось по нічним кабакам, люди і дискотеки, безглузді обличчя..ранок..
Діти з табору, шо заполонили увесь пляж і унеможливили повноцінний відпочинок і засмагання.
На другий день в нас лишаєтся рівно 30 гривень на маршрутку до Одеси. Але.. народне віче постановило - треба купити вина, шо ми і зробили. Звідси квест - як можно пропити 150 грн, якщо літр вина коштує 6?
Ранком останне прощання з морем, пішки по розпеченому пляжу в напрямок дороги, на останні 3 грн мрашрутка, їдемо на Белгород стопом.
Сонне, тихе місто, заболочений лиман, фруктові дерева, хоч поїм трохи..
Фортеця.. Вхід 3 грн, але дуже вже хочется.. Після не тривалих розмов з директором, Тамарою Павловною, типу, мандруємо, грошей нема, Илья з Москви, Артем з Одесси,я з Чернігова...
Ми в середині, вежі, 20 метрові стіни фотеці. в затінку сидять хлопчики, що підробляють лицарями, заводимо неспішну бесіду, лишаємо в них рюкзаки і йдемо дивитись.. Забираємось на стіни,море видно дуже далеко, білий пароплав по "бездонной глубине".
Камера для тортур, вхід 5 грн))
Та їдіть вже так, ми ж знаємо , шо грошей нема.
Ядерна зброя дуже милосердна в порівнянні з цими інструментами,іспанський сапог, стілець с шипами,страшні засоби для катування,стає моторошно.
Прощаємось с народом, йдемо на трассу. Вірніше, ледве повзем. В умовах міста автjстоп важче, немає місця дял зупинок машин і, власне машин також нема. Повітря дзвенить від спеки,набираємо воду у колодязі, сливи та алича, абрикоси, дякую природі за її щедрість.
Мрію про холодний душ,зупинки під кожним деревом починають мене дратувати, про що і кажу своїм супутникам, піднімаю руку і зупиняю фуру. Нас стає двоє.. Якось добираємось до Теплодару, нарешті тепла їжа і холодний душ, кровать і спати.
Ще один день гуляємось, відпочиваємо і поправляємо здоровячко. Вечірня прогуkянка, співаємо пісеньок, наводимо кіпіш на пів-Теплодару. Прокинулись чогось о 4 ранку, пішли по мінеральну воду, а дійшли в результаті на озеро за містом і влаштували купання на світанку.
Далі ранкові роздупляння, товарищ з Москви нервуется, а мені просто так не хочется їхати да і трошки погано після учорашнього.Якось вибираємось на трасу, спека приголомшує, але небо чує мої думки і посилає нам прикольний джип з веселими хлопчиками до Києва. Завертаємо на лиман скупнутись, хлопчики достають піратський прапор і кріплять його собі на машину. Тепер вся траса посміхаєтся, коли нас бачить, хтось фотографує, але їдем весело, а головне, що з кондиціонером.
О 10 в Києві, вихідні видались славні!

Предыдущие 10 | Следующие 10